Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

NASK не зафіксував скоординованої російської дезінформації щодо ракети на Люблінщині

31.07.2026 17:16
Водночас експерти застерігають, що в інтернеті активно поширюються антиукраїнські наративи та неправдиві повідомлення, тому закликають користуватися лише перевіреними джерелами інформації.
 .
Ілюстративне фото.Foto: CC0/public domain/pxhere

На цей момент Науково-академічна комп’ютерна мережа (NASK) не бачить жодних ознак скоординованої російської дезінформаційної кампанії після порушення польського повітряного простору. Про це повідомила керівник Групи аналізу наративних тенденцій та фактчекінгу NASK Малгожата Шумна.

За даними Окружної прокуратури в Любліні, невідомий об’єкт, який у четвер, 30 липня, близько 3:40 з’явився в польському повітряному просторі, найімовірніше був ракетою Х-101. За попередніми висновками, вона містила значну кількість вибухової речовини.

Після інциденту в інтернеті почали поширюватися неправдиві повідомлення. Як зазначила Малгожата Шумна, більшість із них ґрунтуються на антиукраїнських наративах та звинуваченнях на адресу польського уряду.

За її словами, у мережі з’явилися твердження про нібито провокацію, операцію «під чужим прапором» та спробу втягнути Польщу у війну з Росією. Інша група повідомлень критикує польську владу за допомогу Україні, зокрема за передачу ракет до систем Patriot.

Також у соцмережах поширювалися звинувачення щодо нібито запізнілого прибуття служб на місце події. Однак цю інформацію спростувала поліція. 

Малгожата Шумна також звернула увагу на поширення конспірологічних тверджень. За її словами, у мережі з’явилися повідомлення, які взагалі заперечують факт падіння ракети.

Водночас експертка наголосила, що NASK поки не виявив жодних ознак скоординованої інформаційної операції з боку Росії.

Представниця NASK також нагадала, як захищатися від дезінформації. Вона рекомендувала перевіряти достовірність інформації, користуватися офіційними повідомленнями державних служб і довіряти лише тим медіа, які застосовують фактчекінг.

За словами експертки, варто також критично ставитися до емоційних дописів у мережі, які звинувачують українську сторону.

«Існує ймовірність, що такі емоційні повідомлення, покликані викликати гнів, є елементами дезінформації, спрямованої на поглиблення суспільної поляризації», — підсумувала Малгожата Шумна.

PAP/Д.Н.